Правила змагань зі спортивного туризму. Розділ 2. Змагання туристських спортивних походів

 

2. ЗМАГАННЯ ТУРИСТСЬКИХ СПОРТИВНИХ ПОХОДІВ

2.1.Загальні положення

2.1.1. Туристські спортивні походи (СП) мають на меті вирішення широкого кола спортивних, духовних, культурних, соціальних завдань.

Змагання туристських спортивних походів (далі — змагання СП) сприяють вихованню патріотизму, колективізму, шанобливому ставленню до пам’яток історії, культури та природи і проводяться з метою підвищення технічної та тактичної майстерності учасників, рівня безпеки туристських спортивних походів, виявлення найсильніших команд та учасників.

2.1.2. До змагань СП відносяться:

— безпосереднє проведення СП для виконання нормативів зі спортивного туризму. Суддівство полягає у визначенні відповідності вимогам Правил;

— чемпіонати, кубки, першості СП. Суддівство проводиться з розподілом місць та визначенням переможців

2.1.3. Змагання СП проводяться тільки як командні, у яких стартує і здійснює СП команда, склад якої повинен відповідати вимогам Правил.

2.1.4. Виконання нормативів СП зараховуються відповідно до “Порядку класифікації маршрутів туристських спортивних походів”, затвердженого Федерацією спортивного туризму України

2.1.5. СП проводяться із дотриманням законодавства України та держав, на території яких прокладено маршрут.

2.1.6. СП проводяться протягом всього року без обмеження районів проведення.

 

2.2. Класифікація змагань та нормативи туристських спортивних походів

2.2.1. Основними характеристиками змагань СП є вид спортивного туризму, категорія (ступінь) складності походу, а чемпіонати зі СП і кубки ще можуть мати ранг змагань.

2.2.2. Ранг змагань СП визначається відповідно до вимог Єдиної спортивної класифікації України з видів спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор.

2.2.3.Змагання туристських спортивних походів проводяться з наступних видів спортивного туризму — пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного, мотоциклетного, автомобільного, вітрильного, спелеологічного або їх комбінації (комбіновані походи), що здійснюються із дотриманням вимог даних Правил та Єдиної спортивної класифікації України.

Очні змагання СП з традиційних видів спортивного туризму та змагання з інших (нетрадиційних) видів спортивного туризму можуть проводитись за тимчасовими правилами, що затверджуються Федерацією спортивного туризму України і які діють як тимчасові до затвердження центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.

Туристські спортивні походи на крейсерських спортивних яхтах та туристських суднах — репліках (копіях) старовинних історичних національних суден, які в минулому використовувалися нашими пращурами в Україні в якості торгівельних, військових та риболовних суден на акваторіях великих рік України і в морських умовах, зараховуються без виконання нормативів Єдиної спортивної класифікації України, і облік суден, на яких проводяться ці походи, проводиться Виконкомом ФСТУ в книзі обліку з занесенням відомостей про власника судна, його тип, призначення, вітрильне, весельне, моторне обладнання.

2.2.4. В залежності від технічної складності, довжини маршруту, тривалості, у змаганнях СП беруть участь походи І, ІІ, ІІІ, IV, V та VI категорії складності (далі – к.с.), а також некатегорійні.

До некатегорійних відносяться походи, що мають складність, довжину або тривалість меншу, ніж установлено для походів І к.с., у т.ч. ступеневі (1, 2, 3 ступеня складності) та походи вихідного дня.

2.2.5. Категорія (ступінь) складності СП визначається відповідно до основних нормативів туристських походів (таблиця 2.1) з урахуванням нормативних вимог до кількості та трудності перешкод у походах з різних видів спортивного туризму та інших обумовлених вимог згідно “Порядку класифікації маршрутів туристських спортивних походів”, затвердженого Президією Федерації спортивного туризму України.

Категорії складності СП з різних видів туризму повинні відповідати вимогам таблиць цього документу або розраховуються по “Методиці визначення категорії складності”, яка затверджена Президією Федерації спортивного туризму.

Таблиця 2.1. Нормативи туристських походів

Вид туризму та
характеристики
походів

Категорії складності
Ступені складності

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

1

2

3

Рекомендована тривалість походів у днях

6

8

10

13

16

20

3

4

6

Протяжність маршруту походу у км   (не менше)1

 

 

 

 

пішохідних

130

160

190

220

250

300

30

50

75

лижних

130

150

170

210

240

300

30

50

75

гірських

100

120

140

150

160

160

водних (на гребних
суднах та плотах)

150

160

170

180

190

190

25

40

60

велосипедних

250

400

500

600

700

800

50

80

120

на мотоциклах

1000

1500

2000

2500

3000

на автомобілях

1500

2000

2500

3000

3500

вітрильний

150

200

300

400

500

спелеотуризм
(кількість печер)

5

4-5

1-2

1-2

1-2

1

3-4

2-3

1

1) при значній технічній складності маршруту та за погодженням з МКК його протяжність може бути зменшена, але не більше ніж на 25%.

2.2.6. Можливе проведення комбінованих СП.

         2.2.6.1. Комбінованим СП вважається похід, складовими частинами якого є спортивні маршрути з різних видів спортивного туризму. Категорія складності комбінованого маршруту визначається в залежності від кількості ЛП, які визначають категорії складності частин із різних видів туризму, що включені в маршрут походу. Визначення категорій складності комбінованих маршрутів здійснюється маршрутно-кваліфікаційними комісіями, які мають відповідні повноваження з видів туризму, що включені в маршрут походу.

Якщо комбінований маршрут складають повноцінні маршрути (не нижче   ІІ к.с.) із різних видів туризму складність такого маршруту може бути визначена МКК на одну категорію складності вище, ніж максимальна складність його складових частин (але не вище V к.с.)

При цьому досвід участі та керівництва зараховується по кожній складовій частині окремо.

 

2.3. Учасники змагань

 

2.3.1. До складу команд, що беруть участь у змаганнях СП, входять учасники та керівники СП, які мають необхідну спортивну кваліфікацію, а також відповідають іншим вимогам, обумовленим цими Правилами.

Керівник СП, як правило, обирається членами туристської групи або у порядку власної ініціативи може набрати групу самостійно. Крім того, керівник може бути призначений організацією, що проводить СП.

Для груп учнівської та студентської молоді діють додаткові умови, затверджені відповідними нормативними документами Міністерства освіти і науки України та зареєстровані Міністерством юстиції України. Зазначені додаткові умови не повинні суперечити даним Правилам.

2.3.2. Вимоги до учасників змагань СП.

2.3.2.1.Загальні вимоги до складу туристських груп учасників змагань СП наведені у таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2. Загальні вимоги до учасників і керівників спортивних походів

Категорія
складності спортивного походу

Досвід участі та керівництва у походах з даного виду туризму (к. с.)

Мінімальний вік (за роком народження),
років

Мінімальний склад групи
(у дужках — для автомото,
велоси-педних та вітрильних походів)

Мінімальна кількість засобів пересування

Учасник

Керівник

учасник

керівник

авто-
мобілів

мото-
циклів

суден

у групах

Участь

Керів-ництво

І

І1

н/к

13(14)2

18

4 (2)

1

1

1

ІІ

І

ІІ

І

14

18

4 (2)

1

1

2 (13)

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІ

15

18

4 (2)

1

1

2 (13)

IV

ІІІ

IV

III

16

19

4(4)

2

2

2

V

IV

V

IV

17

19

6 4(4)

2

3

2

VI

V

VI5

V

18

20

6 4(4)

2

 

 

1 допускається керівництво походом туристом, який не має досвіду участі в поході 1 к.с., але на думку МКК, володіє достатнім туристським досвідом, отриманим в некатегорійних походах;

2 для велосипедних походів, згідно з вимогами Правил дорожнього руху;

3 при використанні багатомісних суден;

4 в СП 5-6 к.с. допускається на розсуд МКК скорочення чисельності до 4-х осіб, якщо всі учасники та керівник мають досвід відповідно участі та керівництва в одному поході 5-6 к.с. відповідно; при скороченні чисельності групи до 5 осіб – не більше одного учасника може мати досвід участі в походах на одну категорію нижче заявленої;

5 допускається на розсуд МКК заміна участі у поході 6 к.с. керівництвом другим походом  5 к.с.

2.3.2.2. У походах ІІІ — V к. с. одну третину членів групи можуть складати туристи з досвідом участі у походах на дві категорії складності нижче, в походах 2 к. с. — з досвідом участі в некатегорійних походах.

2.3.2.3. Учасники СП, в яких передбачається проходження класифікованих локальних перешкод (ЛП), повинні мати досвід проходження (керівник – досвід керівництва при проходженні) двох таких же ЛП на половину категорії (для водного та спелеотуризму – на категорію) трудності нижчу від максимальної для заявленого походу. Керівник, крім того, повинен мати досвід проходження двох таких же ЛП тієї ж напівкатегорії (для водного та спелеотуризму – тієї ж категорії) трудності.

Одна третина учасників СП (крім походів VI к.с.) може мати досвід проходження ЛП на дві напівкатегорії (для водного та спелеотуризму – на дві категорії) трудності нижчу від максимальної.

При здійсненні походів у високогірних районах учасники повинні мати досвід проходження не менше двох ЛП середньогір’я тієї ж категорії трудності, що й найскладніша ЛП маршруту в високогірному районі.

Досвід проходження (подолання) максимальних за складністю ЛП повинен набуватися в категорійних СП на основній частині маршруту.

2.3.2.4. Керівник та всі учасники СП, у яких передбачається перебування на висоті понад 5000 м над рівнем моря, повинні мати досвід перебування на висоті, яка відрізняється від максимальної в даному поході не більше ніж на 1500 м. Цей досвід повинен набуватись в попередніх походах.

2.3.2.5. Учасники СП, в якому передбачається першопроходження ЛП, повинні мати досвід проходження (керівник – досвід керівництва при проходженні) двох таких же ЛП очікуваної трудності. Одна третина учасників подібних СП може мати досвід проходження двох ЛП на половину категорії (для водного та спелеотуризму – на категорію) нижче.

2.3.2.6. Учасники та керівник комбінованого походу, маршрут якого включає ділянки різних видів туризму, повинні мати відповідний досвід проходження кожної ділянки. згідно п.3.2.3.

2.3.2.7. Керівники та учасники походів, які використовують технічні засоби пересування, повинні мати відповідний досвід керівництва або участі в СП на таких же засобах пересування.

2.3.2.8. Учасники та керівники СП, які здійснюються у міжсезоння (час з несприятливими для даного туристського району та виду туризму природними умовами), повинні мати відповідний досвід участі (керівництва) СП, виконаними у міжсезоння, або в походах тієї ж категорії складності, які виконані у звичайних умовах.

2.3.2.9. Учасники та керівники зимових СП повинні мати відповідний досвід участі (керівництва) СП, здійсненими взимку. Усі учасники зимових категорійних походів повинні мати досвід організації ночівель у зимових умовах (досвід „холодних” ночівель).

2.3.2.10. У СП можуть брати участь альпіністи, які мають відповідний технічний та експедиційний досвід, достатній, за розсудом МКК, для проходження даного маршруту.

2.3.2.11. Іноземці, які мають намір здійснити СП, подають до МКК документи, що підтверджують їхній туристський досвід.

2.3.2.12. Крім основного складу групи до участі в СП до III к. с. включно, крім зимових походів і походів у міжсезоння, допускаються діти, які беруть участь у поході зі своїми батьками або близькими родичами, що несуть за них повну відповідальність; при цьому туристський досвід зараховується лише з віку, вказаного у таблиці 2.

2.3.2.13. Мінімальна кількість складу групи в походах I — II к.с., крім гірських та лижних, може бути зменшена до двох осіб в залежності від конкретного маршруту та району походу.

2.3.2.14. В поході VI к. с. в групі має бути заступник керівника з досвідом керівництва походом V к. с. з того ж виду туризму, який має право взяти на себе керівництво групою за виняткових обставин. Заступник керівника затверджується при випускові групи в МКК. В окремих випадках, на розсуд МКК, заступником керівника дозволяється призначати учасника з досвідом керівництва ЛП на половину категорії (для водного та спелеотуризму – на категорію) нижчу від максимальної на даному маршруті.

2.3.2.15. Учасниками походів I — III к.с. можуть бути туристи, які мають досвід участі в походах на одну категорії складності нижче у будь-якому виді туризму, за умови, що вони мають досвід подолання двох ЛП, які визначають складність заявленого маршруту, на пів категорію трудності нижче.

Керівники походів I — III к.с. повинні мати досвід участі в поході тієї ж категорії складності в будь-якому виді туризму, а також досвід керівництва походом на одну к.с. нижче в будь-якому виді туризму. При цьому вони повинні мати досвід участі в подолані двох ЛП, які визначають складність заявленого маршруту, тієї ж напівкатегорії трудності та досвід керівництва в подоланні двох таких же ЛП на пів категорії трудності нижче.

2.3.2.16. Всі учасники та керівники походів, які передбачають проходження печер з використанням апаратури для автономного дихання, повинні мати посвідчення пловця-підводника (аквалангіста). Керівник такого походу повинен мати досвід роботи у сифонах.

2.3.2.17. При організації та проведенні вітрильних СП туристи, окрім даних Правил, повинні керуватися “Настановами щодо проведення змагань водних туристських походів на розбірних вітрильних човнах”, які затверджуються Федерацією спортивного туризму України.

2.3.2.18. Маршрути СП можуть включати сходження на вершини та траверси хребтів, при цьому їх категорія трудності повинна відповідати досвіду групи.

Сходження на вершини (перевали) можуть здійснюватися неповним складом групи (але не менше ніж 2 особи). Один із учасників сходження повинен мати право керівництва проходження даного ЛП.

При розділенні групи керівник зобов’язаний забезпечити необхідну взаємодію між її частинами. Якщо керівник СП бере участь у сходженні, то із складу групи, що не проходить ЛП, призначається заступник керівника, відповідальний за забезпечення безпеки, страховку та взаємодію з підгрупою, що проходить ЛП. Якщо керівник СП не бере участі у сходженні, він призначає керівника сходження тільки з тих учасників, яким при випуску в МКК дозволено керувати проходженням конкретних ЛП (запис в графі “Особливі вказівки” маршрутної книжки).

2.3.3. Права та обов’язки керівника групи:

2.3.3.1. Керівник має право:

— одноосібно приймати рішення під час проведення походу;

— після обговорення на зборах групи виключити з числа учасників туриста, який за моральними якостями або спортивно-технічними даними не підготовлений до проходження маршруту;

— якщо така необхідність виникла під час походу, турист при першій можливості доставляється в населений пункт для відправки його до місця проживання;

— передавати у випадку необхідності керівництво походом своєму заступнику або іншому учаснику, який має відповідну кваліфікацію;

— звертатись до туристсько-спортивних організацій при незгоді з результатами розбору його дій.

2.3.3.2. Керівник зобов’язаний виконувати вимоги даних “Правил”.

Під час підготовки до походу керівник повинен:

— отримати допуск лікаря до участі в змаганнях СП та страховий поліс. дійсний на час проведення заходу;

— забезпечити підбір членів групи за їх туристською кваліфікацією, фізичною та технічною підготовкою, а також враховуючи їх психологічну сумісність;

— впевнитись в наявності страхових полісів і лікарняних довідок про стан здоров’я у учасників;

— ознайомитись з районом походу;

— розробити основний та запасний варіанти маршруту;

— вивчити складні ділянки маршруту та засоби їх подолання, підготовити картографічний матеріал;

— провести необхідні тренування групи;

— організувати підготовку і підбір спорядження, продуктів харчування, складання кошторису витрат;

— одержати при необхідності дозвіл на відвідування району з обмеженим доступом (прикордонна зона, заповідник тощо);

— оформити маршрутні документи;

— при необхідності вирішити ліцензійні та страхові питання;

— у випадку зміни маршруту або складу групи узгодити їх з МКК до від’їзду групи на маршрут;

— рекомендується зв’язатися з регіональною рятувальною службою та поінформувати її про маршрут, графік та контрольні терміни походу, з’ясувати можливість та спосіб спілкування.

Під час проведення походу керівник повинен:

— у випадку змінення маршруту або складу групи після виїзду повідомити про це (по можливості терміново) МКК, що випустила групу на маршрут;

— повідомити МКК про вихід на маршрут та завершення походу; якщо документи розглядались у вищій МКК, то повідомлення направити в МКК, яка проводила первинний розгляд маршрутних документів групи;

— дотримуватись маршруту та виконувати одержані в МКК та рятувальній службі вказівки та рекомендації;

— вживати необхідних заходів, які спрямовані на забезпечення безпеки учасників, навіть до зміни маршруту або припинення походу в зв’язку з виникненням небезпечних природних явищ, та з іншими обставинами, а також у випадку необхідності надання допомоги потерпілому, при цьому ускладнення маршруту допускається тільки у виняткових випадках і не дає підстави для підвищення залікової категорії складності походу;

— призначити в разі тимчасового розділення групи з метою розвідки, закидання тощо в кожній підгрупі (в водних походах — на кожному судні) своїх заступників з найбільш підготовлених учасників, визначити завдання для виконання, контрольний термін, порядок дій та зв’язок;

— у разі передбаченого планом походу розділення групи призначити керівників підгруп, які повинні мати туристський досвід, що відповідає вимогам до походів тих категорій складності, елементи яких мають місце в маршрутах підгруп;

— проводити поділ групи в аварійних ситуаціях, виходячи з реальної наявності сил та засобів, конкретних обставин та максимальної можливості виконання завдання по ліквідації аварії;

— повідомляти про нещасний випадок, що стався, у найближчі рятувальні служби або органи внутрішніх справ, а також до МКК, яка випускала групу.

Після походу керівник повинен:

— оформити звіт про похід і подати його в МКК, а також після розгляду та затвердження звіту оформити довідки про виконаний похід членами групи.

2.3.4. Права та обов’язки учасників СП.

Учасник походу має право:

— брати участь у виборі та розробці маршруту;

— після закінчення походу обговорювати дії керівника та учасників походу, а у випадках незгоди з їх діями звертатися в туристсько-спортивні організації;

— брати участь у розгляді туристсько-спортивними організаціями дій групи та його власних.

Учасник походу зобов’язаний:

— своєчасно виконувати вказівки керівника походу;

— знати про ступінь небезпеки і ризику для здоров’я та життя при проходженні маршруту, що засвідчується підписом в відповідній графі маршрутної книжки;

— під час підготовки до походу отримати допуск лікаря до участі в змаганнях СП та страховий поліс. дійсний на час проведення заходу;

— своєчасно інформувати керівника походу про погіршення стану здоров’я;

— брати участь у підготовці походу, тренуваннях та складанні звіту.

2.3.5. За порушення Правил туристсько-спортивні організації можуть застосувати до учасників змагань СП такі заходи впливу:

— не зарахувати участь або керівництво в здійсненому поході;

— заборонити брати участь, керувати в походах певної складності на певний термін;

— виключити зі складу керівних органів, комісій федерації спортивного туризму або членів федерації спортивного туризму;

— порушити клопотання про позбавлення спортивних звань, зниження або анулювання спортивних розрядів.

 

2.4.Оформлення документації при проведенні змагань

2.4.1. Документом на проведення категорійних СП та складних подорожей з нетрадиційних видів спортивного туризму є маршрутна книжка встановленого зразку, для некатегорійних походів — маршрутний лист, форми яких затверджені Федерацією спортивного туризму України.

2.4.2. Заповнені маршрутні книжки (маршрутні листи) у двох примірниках, копії (ксеро) довідок, що підтверджують досвід учасників та керівника, картографічний матеріал та інші документи, які необхідні для випуску групи на маршрут, мають надійти на засідання МКК, яка має відповідні повноваження, не пізніше, як за 15 днів до початку походів І — ІІІ к.с., та 20 днів — для походів IV — VI к.с.

Походи туристських груп, які організовуються та проводяться навчальними закладами системи Міністерства освіти і науки України, регламентуються “Правилами проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України”, затвердженими наказом Міносвіти. Документи таких груп надаються в територіальні МКК навчальних закладів системи Міносвіти (МКК МОНУ), а у випадку відсутності відповідних повноважень — в територіальні вищого рівня МКК МОНУ, або обласні (міські) МКК ФСТУ.

При позитивному висновку МКК керівникові видається зареєстрована маршрутна книжка (маршрутний лист) зі штампом МКК.

Групи, які здійснюють подорожі без належним чином оформленої та завіреної штампом МКК маршрутної книжки (маршрутного листа), не вважаються учасниками змагань СП і дія даних Правил на них не поширюється.

2.4.3. Видача довідок про залік туристського СП здійснюються МКК після розгляду звіту про похід.. Звіт, а також встановлені додаткові матеріали подаються до МКК керівником походу не пізніше, ніж через півроку після його завершення. Зазначений термін може зменшуватися за рішенням МКК. Звіт може бути представлений усно, у письмовій або електронній формі. З нього повинно бути ясно, як група подолала перешкоди, що визначають категорію складності. Як правило, для походів І — ІІ к. с. звіт подається усно, а для СП, які мають дільниці першопроходження та експериментальних — в письмовій (електронній). В інших випадках форма і обсяг звіту встановлюється МКК при випуску групи на маршрут, про що робиться запис до МК.

Форма та зміст звіту, паспортів локальних перешкод, а також перелік додаткових матеріалів, що подаються разом із звітом повинні відповідати “Вимогам до складання звіту про туристський спортивний похід”, затвердженим Федерацією спортивного туризму України.

Одночасно із звітом до МКК подається маршрутна книжка з відміткою або документами, які підтверджують проходження групою маршруту.

В Положенні про конкретні змагання СП (чемпіонати, кубки. першості) можуть бути включені додаткові вимоги до форми, обсягу і терміну подання звіту.

 

2.5. Безпека змагань

2.5.1.У змаганнях туристських спортивних походів забезпечення безпеки покладається на самих учасників.

2.5.2. Безпека СП забезпечується:

— поступовим накопиченням досвіду участі та керівництва спортивними походами;

— ретельною попередньою підготовкою та опрацюванням маршруту походу під контролем МКК;

— застосуванням відповідних технічних засобів та спорядження під час походу;

— загальною фізичною та спеціальною технічною та тактичною підготовкою спортсменів, у т.ч. і шляхом участі у змаганнях з видів спортивного туризму;

— взаємодією з аварійно-рятувальними службами району походу;

— контролем МКК за проходженням групою маршруту походу;

— принципом одноосібного керівництва у поході.

2.5.3. Консультативна допомога туристським групам у підготовчий період щодо маршрутів походів та перевірки їх готовності до здійснення СП, а також контроль за проходженням маршрутів туристськими групами в установлені терміни здійснюється туристськими МКК, які розглядають маршрутні документи.

2.5.4. Під час походу групи, за можливості, повинні встановити зв’язок з регіональними аварійно-рятувальними службами або ж їх аналогами, до компетенції яких віднесені питання надання допомоги туристам, поінформувати їх про маршрут, графік та контрольні терміни походу, узгодити терміни та способи зв’язку.

2.5.5. Члени МКК, які консультують туристів щодо запланованого ними маршруту походу та роблять висновок про можливість проведення СП у відповідності до цих Правил, не несуть юридичної відповідальності за нещасні випадки у СП.

 

2.6. Суддівство виконання спортивних нормативів

2.6.1. Суддівство змагань СП для визначення виконання вимог нормативів зі спортивного туризму полягає у випуску туристських груп на маршрут, оцінці проведених походів, зарахуванні їх спортивних результатів та підведенні підсумків відповідно до чинних Правил змагань СП.

2.6.2. Суддівство здійснюється на підставі даних Правил та Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії Федерації спортивного туризму України – колегії суддів змагань туристських спортивних походів (далі — МКК). які у цьому випадку відіграють роль Положення про змагання СП.

Порядок випуску команд на маршрути, заліку та оцінці СП визначається Положенням про МКК;

2.6.3. Суддівство проводиться суддівськими колегіями, якими є туристські МКК, що діють на підставі окремого Положення про МКК, затвердженого Федерацією спортивного туризму України.

МКК здійснюють суддівство змагань у межах отриманих у встановленому порядку повноважень.

Голова МКК є за посадою головним суддею змагань СП, якщо інше не буде передбачено організацією, що їх проводить;

2.6.4. Результатом суддівства є визначення виконання або не виконання встановлених нормативів зі спортивного туризму у частині СП, що оформлюється протоколом за встановленою формою. Визначення переможців та розподіл місць у цьому виді програми змагань туристських спортивних походів не проводяться;

2.6.5. Документом, який підтверджує виконання командою нормативів зі спортивного туризму у змаганнях СП та визначає її спортивний результат є витяг з протоколу, виданий суддівською колегією учасникам та керівнику походу, у вигляді довідки про залік СП,

 

2.7. Суддівство чемпіонатів, кубків, першостей туристських спортивних походів

2.7.1. Суддівство чемпіонатів, кубків, першостей СП (далі – Чемпіонатів СП) полягає в оцінці письмових звітів про похід за видами спортивного туризму та категоріям складності і здійснюється методом експертної бальної оцінки.

2.7.2. Суддівство Чемпіонатів СП, розподіл місць та визначення переможців у цьому виді програми змагань туристських спортивних походів проводиться відповідно до даних Правил та Положення про Чемпіонат. У доповнення до зазначених документів можуть розроблятися Умови, Методичні роз’яснення, щодо суддівства Чемпіонату СП.

Методичні роз’яснення щодо туристських спортивних походів з видів спортивного туризму, затверджується Федерацією спортивного туризму України і не повинні суперечити або змінювати норми Правил та Положення.

На змаганнях міжнародного, національного та зональних масштабів прийом та перевірку заявок на участь у Чемпіонаті проводить мандатна комісія, головою якої є представник організації або федерації туризму що проводить даний Чемпіонат. До її складу обов’язково входить головний секретар. На змаганнях меншого масштабу функції мандатної комісії може виконувати ГСК.

Після закінчення терміну подання заявок мандатна комісія готує зведений протокол.

Команди, що не допущені до змагань, можуть оскаржити рішення мандатної комісії в апеляційному журі або представника організації, що проводить чемпіонат, якщо таке журі відсутнє.

2.7.3. Суддівство Чемпіонату СП проводиться суддівською колегією, до складу якої входить головна суддівська колегія (далі – ГСК). Склад суддівської колегії затверджується відповідною федерацією спортивного туризму за поданням територіальної або відомчої МКК.

Кожен звіт про похід оцінює бригада суддів у кількості не менше трьох осіб, при цьому кожен суддя оцінює похід окремо.

У суддівстві Чемпіонату СП не мають права брати участь судді, які були учасниками, керівниками, тренерами команд, звіти про походи яких подано на чемпіонат.

Очолює суддівську колегію та відповідає за проведення змагань головний суддя змагань.

2.7.4. Склад ГСК.

Для суддівства Чемпіонату СП, як правило, із складу членів МКК створюється ГСК у складі:

— головний суддя – голова МКК;

— головний секретар;

— заступники головного судді з видів туризму;

— суддя-інспектор змагань.

2.7.5. Головний суддя чемпіонату:

— керує роботою суддівської колегії;

— перед початком змагань проводить установчий семінар суддів або їх інструктаж;

— розподіляє суддів по бригадах з врахуванням їхнього досвіду та спеціалізації за видом спортивного туризму;

— проводить засідання ГСК;

— проводить засідання суддівської колегії до початку змагань та після їх закінчення, а при необхідності і під час змагань;

— контролює своєчасність та об’єктивність суддівства;

— забезпечує однаковість підходів під час суддівства звітів про походи з різних видів туризму;

— координує роботу підкомісій;

— вирішує спірні питання;

— відміняє помилкове рішення судді;

— має право усунути від подальшого суддівства суддів, які не справляються зі своїми обов’язками;

— разом із заступником головного судді з виду спортивного туризму оцінює роботу суддів під час змагань та видає суддям довідки про суддівство;

— затверджує протоколи по закінченню змагань;

— у тижневий термін після закінчення змагань подає на затвердження до федерації спортивного туризму, що проводить змагання, звіт головного судді разом із затвердженими протоколами;

— доповідає про результати суддівства на засіданні президії (виконкому) федерації спортивного туризму, що проводить змагання.

2.7.6. Головний секретар:

— відповідає за підготовку та оформлення усієї документації, необхідної для проведення змагань;

— спільно із заступниками головного судді з видів спортивного туризму розробляє графік суддівства звітів з усіх видів;

— відповідає за правильність та своєчасність підрахунку результатів змагань;

— бере участь у роботі мандатної комісії;

— веде протоколи засідань ГСК;

— веде табель обліку робочого часу суддів;

— приймає та реєструє протести, передає їх головному судді для розгляду;

— подає протоколи змагань на затвердження головному судді до закінчення змагань;

— відповідає за оформлення підсумків роботи суддівської колегії: узагальнюючого протоколу, документів по нагородженню, документів на присвоєння розрядів та звань;

— готує разом з головним суддею звіт про змагання у терміни та в обсягах, визначених Правилами.

2.7.7. Заступники головного судді з видів спортивного туризму:

— керують роботою суддівських бригад за видами спортивного туризму;

— розробляють графік суддівства звітів за видом спортивного туризму;

— доповідають головному судді про результати роботи бригад та подає обґрунтовані пропозиції щодо оцінки роботи суддів;

— розподіляють роботу між членами суддівських бригад;

— беруть участь у розгляді усіх звітів про походи з відповідних видів спортивного туризму;

— подають головному секретарю протоколи розгляду звітів про походи до закінчення терміну проведення змагань.

2.7.8. Судді з виду спортивного туризму:

— проводять індивідуальне суддівство звітів про походи;

— оформлюють відповідні протоколи суддівства.

2.7.9. Суддя-інспектор змагань.

Суддя-інспектор міжнародних та всеукраїнських змагань призначається Виконкомом Федерації спортивного туризму України, регіональних — президіями територіальних осередків ФСТУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в інших випадках суддя-інспектор може призначатися організацією, що проводить змагання.

Після закінчення змагань суддя-інспектор подає письмовий звіт про змагання до організації, що його призначила, доповідає його на засіданні, де затверджується звіт головного судді про змагання, та пропонує оцінку роботи головного судді.

2.7.10. На міжнародних та всеукраїнських змаганнях в обов’язковому порядку за рішенням організації, що проводить змагання, створюється апеляційне журі для загального спостереження за ходом змагань та вирішення складних питань, що пов’язані із тлумаченням Правил змагань СП.

Суддя-інспектор є головою апеляційного журі за посадою.

Журі складається, як правило, з 3-5 висококваліфікованих суддів і призначається на всеукраїнські та міжнародні змагання, що проводяться на території України, Виконкомом Федерації спортивного туризму України.

Головний суддя до складу журі не входить.

Всі рішення журі приймає простою більшістю голосів відкритим голосуванням і оформлюються в письмовій формі. Рішення журі обов’язкові для головного судді. Апеляційне журі дає висновки про чемпіонат та пропонує оцінку роботи головного судді.

2.7.11. Усі судді Чемпіонату СП повинні твердо знати та дотримуватись загальних обов’язків суддів:

Судді зобов’язані:

— твердо знати і виконувати Правила, Положення та Методичні роз’яснення щодо суддівства;

— бути принциповими, об’єктивними та неупередженими, оцінюючи здійснені походи;

— бути дисциплінованими;

— фіксувати у протоколі порушення, що допущені учасниками.

Судді не мають права бути учасниками, тренерами, представниками, керівниками команд або їх заступниками на змаганнях, які вони обслуговують.      

2.7.12. Прийом заявок на Чемпіонати СП та відповідність звітів вимогам Положення про Чемпіонат проводить мандатна комісія під головуванням представника організації або федерації туризму, що проводять змагання. До складу мандатної комісії входить головний секретар чемпіонату та відповідальний секретар МКК федерації, що проводить змагання. При проведенні регіональних та відомчих змагань функції мандатної комісії можуть бути покладені на головного суддю і головного секретаря.

Після закінчення терміну подання заявок мандатна комісія готує зведений протокол .

Рішення мандатної комісії про не допуск команд до участі у чемпіонату може бути оскаржений через ГСК змагань зверненням до організації, що проводить змагання.

2.7.13. Суддівство змагань.

2.7.13.1. Суддівство змагань туристських спортивних походів проводиться шляхом бальної експертної оцінки за п’ятьма критеріями:

— складність СП ;

— безпека;

— корисність та інформативність;

— новизна;

— інтегральна оцінка СП.

2.7.13.2. Оцінка походів у балах за кожним з установлених критеріїв здійснюється за Умовами та у межах, обумовленими Методичними роз’ясненнями щодо суддівства чемпіонатів, кубків, першостей туристських спортивних походів.

 

Оцінка показників проходження маршруту в балах

 

Показники

Складність

Безпека          

Корисність та інформативність

Новизна        

Інтегральна       оцінка               

Бали

від 0 до +20

від –30 до+25

від 0 до + 10

від 0 до + 24

від – 18 до + 25

 

2.7.13.3. Результат кожної окремої команди визначаються як сума середньоарифметичних значень суддівських експертних оцінок кожного з п’яти критеріїв.

Якщо кількість суддів, що розглядають звіт однієї команди більше чотирьох осіб, найбільша та найменша оцінки в балах, виставлені бригадою по кожному з критеріїв не враховуються, при підведенні підсумків.

2.7.14.Оформлення результатів суддівства здійснюється у протоколах Чемпіонату з СП.

 

2.8. Протести та порядок їх розгляду

2.8.1. Протести можуть подаватися як на змаганнях з виконання нормативів, так і на чемпіонатах спортивних туристських походів.

Протести, подаються у письмовій формі, підписаними керівником (представником) команди, і повинні бути вмотивовані і аргументовані з посиланнями на пункти документів (Правил, Положення про змагання, Методики суддівства), які той, хто протестує, вважає порушеними. Протести без таких посилань не розглядаються.

Розгляд протестів проводить ГСК змагань, а при необхідності і апеляційне журі змагань, якщо воно було утворено.

Під час розгляду протесту заслуховуються обидві сторони, але у випадку неявки однієї з них рішення може бути прийняте і за її відсутності.

2.8.2. На змаганнях з виконання нормативів спортивних туристських походів протести можуть подаватися лише на результат зарахування походу групі або окремим учасникам.. У цьому випадку протест подається керівником походу протягом тижня з моменту отримання рішення МКК щодо зарахування походу. Протест подається відповідальному секретарю або голові відповідної МКК.

Рішення по протесту оформлюється протокольно і повинно бути повідомлено заявнику протягом одного місяця з моменту його отримання.

2.8.3. На чемпіонатах туристських спортивних походів протести подаються на не допуск до участі у чемпіонаті або ж щодо порушень Правил чи Положення у частині підготовки або організації чемпіонату.

Експертна оцінка суддів не може бути підставою для протесту.

Протести, що стосуються зняття команд під час суддівства чемпіонату, порушень Правил чи Положення у частині підготовки або організації чемпіонату подаються не пізніше, ніж за добу до закриття змагань, якщо інше не передбачено Положенням.

Протест повинен бути розглянутий ГСК змагань до затвердження результатів змагань. Рішення по протесту оформлюється протоколом і повідомляється заявнику.

На змаганнях може бути запроваджена система обов’язкової застави при поданні протесту. Рішення про запровадження обов’язкової застави приймає організація, яка проводить змагання.